За рекомендацією Міжнародної організації праці девіз у 2021 році «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР».
У 2021 році Міжнародна організація праці присвячує День охорони праці залученню потенціалу елементів системи безпеки та здоров’я ( БЗР), що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі. Нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охорони здоров’я на роботі як на національному рівні, так і на рівні підприємств.
Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці з метою привернення уваги світової громадськості до масштабів проблеми та до створення і просування культури охорони праці, яка може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці.
Ідея святкування Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, який було проведено американськими і канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, що загинули та постраждали на роботі; уперше в світі з ініціативи МОП він відзначався у 2003 році.
Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав, обов’язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет.
Безпечні та здорові умови праці визначаються не тільки чинною законодавчою базою, а й загальним рівнем цивілізованості, виробничої культури та соціально-економічного розвитку суспільства.
Україна активно інтегрує європейські норми з охорони праці у власну правову систему, створює умови для формування сучасної високої культури і відповідальності за збереження життя та здоров’я працівників.
У першу чергу мова йде про ставлення уряду, роботодавців та працівників до питань охорони праці, їх налаштування на роботу без нещасних випадків.
Досягнути такої узгодженої політики можна шляхом спільного формування та розвитку культури охорони праці через впровадження превентивних заходів, головний девіз яких – зацікавити, навчити, зробити питання охорони праці звичною та невід’ємною складовою нашого життя.
Забезпечення балансу між контролем за дотриманням законодавства, з однієї сторони, і наданням консультацій та інформації – з другої, дозволить досягти більшої гнучкості контрольних функцій з боку держави та створити кредит довіри до інспектора, через можливість роботодавця або працівника звернутися за порадою без застосування санкцій у відповідь.
Необхідно орієнтувати та доводити до керівників, закріплювати на рівні свідомості кожного працівника, що заходи з охорони праці та їх виконання не повинні бути за для «галочки», що належна культура охорони праці потрібна насамперед для них, адже ніякі компенсації не повернуть втрачені на виробництві здоров’я та життя. До того ж для роботодавця це економно вигідно, адже очевидно, що видатки на ліквідацію аварійної ситуації (включаючи виплати по випадкам виробничого травматизму) є значно більшими, ніж витрати на заходи запобігання виробничого травматизму.
Необхідно пам’ятати, що людське життя – це найвища соціальна цінність, і ніякими обставинами не можна виправдати смерті людини.
У суспільстві має зростати усвідомлення того, що співпраця та діалог між усіма учасниками щодо питань охорони праці є пріоритетними, адже поліпшення умов праці та її безпека одночасно зберігають здоров’я працівників і підвищують продуктивність праці та якість продукції, забезпечуючи тим самим конкурентоздатність виробництва, інвестиційну привабливість держави.
Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства. Саме тому важливо пам’ятати, що підвищення рівня культури охорони праці в суспільстві – це запорука збереження здоров’я та життя працівників.