Є такий вислів, що людина планує, а Бог розташовує події так, як хоче.
За словами Павла Казаріна, ведучого телеканалу ICTV та оглядача “Крим. Реалії”, найкращий спосіб розсмішити Бога — це будувати плани.
Цілком очевидно, що світ після пандемії коронавірусу буде зовсім іншим, ніж той, до якого ми звикли, і ми будемо змушені розповідати своїм внукам і правнукам, як жили і працювали до цієї події.
Звичайно, зміниться і економіка. Нову реальність відчули на собі багато галузей. Наприклад, Всесвітня організація туризму пише, що сорок років тому міжнародні подорожі були доступними для 280 млн. людей, а торік туристичний потік наблизився до півтора мільярда. Але вже зараз ми бачимо прогнози, що без підтримки до кінця травня більшість авіаперевізників збанкрутують, те ж саме станеться зі значною кількістю міжнародних автобусних перевізників, туристичних компаній та агентств.
Під час спалаху атипової пневмонії в 2003 році криза тривала три місяці та сконцентрувалася в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Галузь відновилася за пів року і все одно встигла втратити $ 6 млрд. А вже тепер зрозуміло, що географія коронавірусу значно ширша, ніж та, що була раніше.
Ми бачимо, що поширення нового вірусу є глобальним викликом, але ми не знаємо, як він позначиться на інфраструктурах різних країн. Що буде з Євросоюзом, з Шенгенською зоною? Знову з’являються кордони, коли вони знову зникнуть – невідомо.
Кожна європейська країна бореться з коронавірусом своїми методами, загальних правил та інструкцій не існує. Національні уряди запроваджують різноманітні обмеження, спрямовані на зменшення можливостей для пересування населення.
А що буде з країнам, які були постачальниками трудових мігрантів, багато з яких уже повернулися на батьківщину після втрати роботи? Ми не маємо навіть уяви, що буде з сировинними країнами, одною з яких є Україна. На які ще виклики нам доведеться відповідати?
Всі ці питання постануть і перед закладами освіти, які готують працівників сфери послуг : ресторанного, готельного, туристичного бізнесів, одним з яких є Івано-Франківський коледж ресторанного сервісу і туризму НУХТ.
В першу чергу, викладачі та майстри виробничого навчання коледжу повинні усвідомити, що звичного порядку речей більше не буде і старатися пояснити нову реальність студентам.
За словами виконавчої директорки Асоціації індустрії гостинності Анни Романової, збитки для глобальної індустрії вже сягають більше 50 млрд доларів, але цифра постійно змінюється.
Приблизно 80% закладів сфери гостинності України – це підприємства малого бізнесу, ФОПи, які можуть не пережити цей карантин.
За оцінками експерта в ресторанному бізнесі Ольги Насонової, глобальні втрати в ресторанному бізнесі через коронавірус можуть сягнути 50% і навіть більше. Більшість персоналу втратить роботу. Відповідно, збільшиться безробіття.
Багато закладів ресторанного сервісу, діяльність яких офіційно припинена, намагаються терміново переорієнтуватися на доставку. Ті, хто не встиг зробити цього раніше, стають в чергу на підключення до сервісів типу Glovo або Uber Eats, хтось організовує свою доставку, перетворюючи офіціантів у тимчасових кур’єрів.
Формати закладів, які раніше, в принципі, не працювали з доставкою – бари, паби, кав’ярні, заклади з караоке, кальянні – також борються за гостей: багато хто пропонує акції і знижки за самовивіз страв і напоїв.
І, це вже очевидно, після закінчення карантину виживуть далеко не всі заклади готельно-ресторанного господарства.
Водночас, не зазнає суттєвих збитків торгівля продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни, інтернет-торгівля та доставка товарів до споживача.
Олексій Дорошенко, засновник і директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж, вважає, що багато заробити торговим мережам в 2020 році не вдасться, навіть незважаючи на ажіотажний попит.
Так, виручка в березні та квітні може бути більшою, але в загальному за рік – ні, бо потім споживачі будуть змушені використовувати закуплені запаси і, відповідно, попит впаде на певні категорії товарів.
Крім того, експерт прогнозує зниження купівельної спроможності через те, що економічної кризи не уникнути, а це, відповідно, позначиться і на доходах супермаркетів та виробників харчової продукції.
В умовах пандемії та застережень МОЗ від виходу на вулицю, одним з найбільш прибуткових бізнесів стає доставка їжі. Наразі сервіси доставки працюють з посиленими запобіжними заходами для кур’єрів та спонукають клієнтів розплачуватися у безготівковій формі.
“Є невелике збільшення прибутковості категорії “онлайн-магазини”. Цікаво, що загальне число транзакцій в цій категорії зменшилося на 1,48%, але середній чек категорії зріс з 375грн. в період 10-16 лютого до 470грн. в період 10-16 березня. Упевнений, що цифри в кінці місяця будуть більш цікавими “, – зазначив головний виконавчий директор системи онлайн-платежів EasyPay Олексій Авраменко.
Тому, з огляду на всі ці виклики, які скоро постануть перед нами, викладачам просто необхідно вже зараз задуматися над тим, на що орієнтувати студентів та майбутніх абітурієнтів.
Можливо, потрібно запланувати зміни в навчальні програми та програми виробничої практики, наприклад, студентів готельного напрямку спрямувати на більш детальне вивчення різноманітних засобів дезінфекції.
Президент Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) Булут Багчі вважає, що після пандемії нового коронавірусу SARS-COV-2, що викликає захворювання COVID-19, туристи в готелях будуть більше звертати уваги на гігієну і стерильність. Він не виключає, що шведський стіл в готелі втратить свою популярність.
“У зв’язку з пандемією коронавірусу очікується радикальна зміна поведінки людей під час подорожей і при покупках. Наприклад, ризик заразитися чимось, вживаючи їжу зі шведського столу в готелях, які працюють за системою “все включено”, дуже високий. Увага до гігієни буде набагато більшою, ніж до розкоші та інших послуг”, – сказав він в інтерв’ю телеканалу Euronews.
Він вважає, що якщо зацікавлені в зростанні туристичних потоків компанії підлаштуються під нові тенденції, то вони зможуть вижити після цієї кризи.
“Наприклад, килими у кожному номері будуть дезінфікуватися після кожного нового постояльця, буде більш популярним органічне харчування”, – пояснив експерт, додавши, що для тих, хто не буде враховувати зміни в поведінці споживачів, вихід з кризи може стати болючим.
Також, можливо, прийдеться переорієнтувати студентів туристичного напрямку. Очевидно, що після припинення карантину не всі країни відновлять вільне пересування туристів, можливо, знову повернуться до впровадження віз, тому актуальним стане вміння заповнювати візові анкети, готувати документи для подачі у візові центри та консульства.
Студентів комерційного спрямування, можливо, варто націлювати на створення сайтів інтернет-магазинів та вчити особливостям торгівлі в інтернеті. А ще спрямовувати на відкриття власних виробництв продукції з високою доданою вартістю.
Напевно, прийдеться переорієнтовувати і тих, хто опановує спеціальності ресторанного напрямку, кухарів та кондитерів – більше навчати виготовляти страви, які можна включити в меню для замовлень з доставкою, або ті, які можна реалізовувати через інтернет, наприклад, різноманітні види хлібобулочних виробів для здорового харчування, пряники, цукерки ручного виготовлення, зефір і т.д.
Тобто, думати, що робити, треба вже. Пропоную долучитися до дискусії всіх, кому не байдужа доля нашого коледжу, а також інших закладів професійної , і не тільки, освіти. Мати план дій – це вже половина успіху! Чи не так?