Старовинна, регіональна та зарубіжна кухня – це цікаво!
Відкрите заняття з дисципліни «Старовинна, регіональна та зарубіжна кухня» , проведене викладачем спецдисциплін Ольгою КАЛАКУРОЮ, мало на меті :
систематизацію та поглиблення знань студентів за характеристиками національних кухонь; формування навичок пошуку, аналізу і систематизації фахової інформації; розвиток в студентів творчого професійного мислення, комунікабельності, вміння самостійно здобувати знання; формування навичок групової роботи, уміння вирішувати завдання в умовах, максимально наближених до реальних на виробництві, приймати колективні рішення; удосконалення вміння дискутувати; сприяння розвитку і саморозвитку творчих здібностей студентів, їх активності; підвищення інтересу до майбутньої спеціальності.
Студенти групи РО-9 за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа», за сприяння викладача, активно та творчо презентували свої знання та вміння під час семінару-візуалізації за темою «Характеристика національних кухонь Туреччини, Китаю та Японії. Традиції і особливості харчування».
Українська традиційна кухня складається з простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби.
Меню українців в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники.
Борошняні страви подавали з рибою, ягодами, молоком, маслом, рідше – м’ясом. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала і смальцю, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише на свята.
Ось 15 традиційних українських страв, які все рідше стали з’являтися на наших столах:
1. Саламаха, або соломаха
Це різновид каші. Її основний компонент – гречана мука (рідко пшенична або житня), з якої готували рідке тісто, вливали його в підсолений окріп і заварювали, розмішуючи.
Коли саламаха була готова, до неї додавали масло, заправляли все смальцем з часником. Саламаха була одним з найпоширеніших страв у козацьких походах.
2. Зубці
Ця страва схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчені і просіяне конопляне насіння.
Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття.
3. Крупник
Готували його на простій воді, люди багатші – на м’ясному бульйоні. У хід йшли всі відомі нашим предкам крупи – гречана, перлова, кукурудзяна, пшенична. За консистенцією ця страва нагадувало рідке пюре.
Заправка для страви була традиційною – смажене сало з цибулею і морквою. У крупник могли додати і дрібно нарізану картоплю, зелень – кріп або петрушку.
4. Кваша
За консистенцією ця ситна страва схоже на кисіль. Готувалося воно знову-таки з борошна – гречаного або житнього. Його заливали окропом і давали настоятися цілу ніч.
Вранці це тісто варили в горщику до готовності. Влітку до Кваші додавали сезонні ягоди, а в холодну пору року – сушені або товчені сухофрукти.
5. Тетеря, або Рябко
Це проста і невигадлива, але калорійна каша. Готувалася вона з пшона з додаванням розведеного гречаного борошна.
Готову тетерю заправляли засмаженою цибулею або тільки маслом. У кращі дні тетерю готували на м’ясному або рибному бульйоні.
6. Книші
Книші готували з житнього борошна, іноді пшеничного. Вони мали вигляд коржів, начинених смаженим салом і цибулею. Готували цю страву переважно на свята, які випадали в пост (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи.
У західних областях України книшем називали пиріг з начинкою з гречаної каші і вареної картоплі.
7. Душенина
Це старовинна українська страва, приготоване з м’яса свійської худоби, птиці або їх поєднання, овочів, прянощів. Всі ці інгредієнти, порізані середніми шматочками, укладалися в горщик, гасилися до готовності, подавалися з вареною картоплею або кашею. М’ясо перед закладкою ще й обвалювали в борошні.
Ця страва була традиційною для весіль та інших урочистостей.
8. Холодник
Дуже схожий на окрошку. Готується на квасі або холодному буряковому відварі. У деяких областях за основу беруть кисле молоко. У нього додають овочі за бажанням. Найчастіше це свіжий огірок, зелена цибуля, також можна використовувати варене яйце.
Холодник відмінно підходив для спекотної пори року.
9. Шпундра
По суті це м’ясо, тушковане з буряком в буряковому квасі. Для Шпундра ідеально підходить свинина, а саме – ребра. Їх потрібно попередньо обсмажити у борошні до золотистої скоринки.
Буряк, реберця і смажену цибулю закладають в каструлю, заливають буряковим оцетом і тушкують до готовності.
10. Шуліки
Шуліки – традиційна українська страва, яку готували на свято Маковея. Це чудовий десерт: смачний і корисний.
По суті шулики – це коржі з глазур’ю, меду і маку. Тісто готували з пшеничного борошна, додавали в нього яйця і мак.
11. Варенуха
Цей відомий напій міг бути як безалкогольним, так і алкогольним. В останньому випадку це була горілка на сухофруктах з додаванням меду.
Варенуху настоювали на різних травах – м’яті, чебрецю, додавали в неї сушені груші і сливи, заморські спеції – гвоздику і корицю.
12. Буцики
Для цієї страви потрібно замісити тісто з пшеничного борошна, молока і яєць. З нього вирізати квадратики, два протилежних кінця яких з’єднати, зварити їх у воді. Потім підрум’янити Буцики на маслі – соняшниковому або вершковому.
Подають їх з медом, сметаною або піджаркою з цибулі.
13. Товченики
Це рибні котлетки, заправлені смаженою цибулею. Єдина відмінність від традиційних котлет – товченики відварюють у підсоленій воді, потім поливають засмажкою з цибулі.
У тісто для котлет, крім рибного фаршу, додають борошно і масло.
14. Таратута
Для цієї страви слід відварити буряк, нарізати його досить великими шматочками. Буряковий відвар не виливати. До буряків потрібно додати нарізаний солоний огірок і цибулю. Все це потрібно залити заправкою з рівних частин бурякового відвару, соняшникової олії і огіркового розсолу.
Цей суп слід поставити в холодильник, подавати – на наступний день.
15. Вергуни
Це просте печиво, яке готували з прісного тіста на яйці і сироватці або маслянці. Тісто для вергунів готували тонким коржем, різали на прямокутники або ромби, в яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи два і смажили в киплячій олії до золотистого кольору.
Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників, баби-повитухи для онуків.