Дистанційне навчання створює нові виклики для дотримання норм і правил академічної доброчесності. Для студентства виникає можливість списування, для викладацтваа постає проблема справедливого оцінювання. Розраховувати на високий рівень академічної доброчесності можуть ті студентські спільноти, які культивували її постійно під час очного навчання, де була вибудувана довіра між учасниками освітнього процесу. Водночас певні педагогічні прийоми можуть спонукати студентів чесно й самостійно виконувати завдання,якщо викладач:
- заохочуватиме і хвалитиме студентів, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально;
- даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо студент виконав завдання лише до половини, викладач дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково);
- даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково;
- даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло — звернутися за роз’ясненнями до викладача;
- даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки студента, а не вибір з готових відповідей. Але найголовніша профілактика списування — розумна помірність навантаження. Часто студенти списують через надмірну кількість завдань, особливо якщо вправи затеоретизовані й одноманітні.
Викладачам, особливо під час дистанційного навчання, коли студенти значну кількість матеріалу мають опанувати самостійно, варто чітко вимірювати і прогнозувати час, який знадобиться дітям на виконання завдань, а також узгоджувати в педколективі графік перевірних робіт, щоб зберігати рівномірний розподіл навантаження протягом робочого тижня.