Борщ як культурний код нації.
ВІДКРИТИЙ УРОК «БОРЩІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ»: традиції, технології та любов до української кухні.
Сучасна професійна освіта потребує нових підходів до організації навчального процесу, які забезпечують активну участь здобувачів освіти, розвиток їхньої творчості, комунікативності та професійних компетентностей. Саме тому використання інтерактивних методів навчання під час проведення відкритих занять стає одним із найефективніших засобів формування професійних навичок майбутніх кухарів.
Одним із таких прикладів стало відкрите заняття у групі К-45, підготоване викладачем спецдисциплін Михайлом РУДАКОМ на тему «Борщі. Особливості приготування», яке було проведене у форматі інтерактивного уроку.
Заняття було не лише навчальним, а й глибоко виховним — воно об’єднало професійні знання, культурну спадщину та національну гордість за одну з найвідоміших українських страв — борщ, що офіційно визнаний ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною людства.
БОРЩ ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД НАЦІЇ.
Викладач розпочав заняття з мотиваційної розмови про те, що борщ — це не просто страва, а символ української ідентичності, частина історії та душі нашого народу.
У кожному регіоні України його готують по-своєму: з квасолею, чорносливом, грибами чи рибою — але завжди з любов’ю.
«Коли ми готуємо борщ, ми зберігаємо зв’язок поколінь, передаємо традицію і вчимося цінувати працю тих, хто створював українську кухню як культурну спадщину», — наголосив Михайло РУДАК.
Від теорії — до практики
МЕТА УРОКУ — сформувати у здобувачів освіти знання про класифікацію, склад і технологію приготування борщів, навчити дотримуватись технологічних етапів, правил санітарії та безпеки праці.
Студенти працювали активно, розв’язували виробничі ситуації, проходили інтерактивні завдання на платформах Wordwall та LearningApps, складали алгоритм приготування бульйону, визначали види борщу за складом інгредієнтів і навіть розгадували “кулінарний пазл”.
Завдяки поєднанню традиційних та сучасних методів навчання, заняття перетворилося на захопливий процес, де кожен мав змогу проявити не лише професійні вміння, а й творчість, логіку та командний дух.
ОСВІТНЯ І ВИХОВНА МЕТА
Викладач звернув увагу на те, що приготування борщу — це також виховання естетичного смаку, акуратності, культури праці й любові до української кухні.
Під час заняття студенти пригадали міжпредметні зв’язки — з технологічного обладнання, санітарії та гігієни, товарознавства, організації виробництва та охорони праці.
«Готуючи навіть найпростіші страви, ми повинні пам’ятати, що кулінарія — це не лише ремесло, а мистецтво, яке потребує поваги до традицій, творчості й душевного підходу», — зазначив Михайло РУДАК.
ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ
На завершення студенти отримали творче завдання — розробити власний авторський варіант борщу, придумати коротку рецептуру й описати, чим він особливий.
Таке завдання спонукало молодь мислити креативно, поєднувати традиції з сучасними підходами, розвивати професійне мислення та впевненість у своїх ідеях.
ВИСНОВОК
Відкритий урок Михайла РУДАКА став чудовим прикладом сучасного інтегрованого заняття, де традиція поєднується з технологією, а любов до української кухні — з професійною майстерністю.
Студенти засвоїли нові знання, а також відчули гордість за свою майбутню професію та за кулінарну спадщину України.
БОРЩ — це більше, ніж страва. Це смак дому, символ єдності й доказ того, що українська кухня — жива, багата і натхненна, як і народ, який її створює.