БІЗНЕС ПОВИНЕН ВИСТОЯТИ

Тому для того, щоб зрозуміти всі ті виклики, які постали внаслідок пандемії перед економіками країн світу і спрогнозувати , як розвиватиметься та змінюватиметься бізнес після пандемії, викладачка економічних дисциплін Івано-Франківського коледжу ресторанного сервісу і туризму НУХТ Ониськів Наталія зробила огляд різних інтернет-ресурсів і спробувала узагальнити висновки та прогнози українських та закордонних економістів.

За даними ООН, глобальна економічна криза збільшить число бідних до приблизно 500 мільйонів людей. Скільки конкретно з них буде в Україні, залежить, на думку Наталії, передусім, від кроків, зроблених державою на підтримку як конкретних людей, так і бізнесу.

Доктор юридичних наук Ігор Кушнір стверджує: «Нам не потрібно винаходити велосипед». Досить взяти приклад з сусідніх країн з такою ж бідою, у яких вже є досвід виживання.

Одним із перших кроків держави було ухвалення «антикоронавірусного» закону, який , крім процедур в’їзду-виїзду, заходів самоізоляції і відповідальності за недотримання карантину, спрощує процедуру закупівель медикаментів, засобів індивідуального захисту, тест-систем та іншого, необхідного для боротьби з коронавірусом. Бізнесу надали податкові канікули у вигляді скасування штрафних санкцій і пені за несвоєчасну або неповну сплату.

Чекати допомоги від держави можна, але, на її думку, навряд чи потрібно і доцільно покладатися на неї в повному обсязі з огляду на економічну ситуацію, в якій опинилася наша країна ще до пандемії.

Бізнес сьогодні сам може допомогти країні, як ніхто інший. У держави є поле для діяльності і свої завдання. У бізнесу – можливість аналізувати ситуацію і допомогти. Наталія Богданівна пропонує брати відповідальність на кожного з нас і намагатися вистояти сьогодні, щоб завтра з новими силами піднімати не тільки галузь, але і всю країну.

Не менш важливим на сьогоднішній день є підтримка ініціативи один одного. Прекрасний приклад, коли соціальну ініціативу компанії Rozetka і фонду Життєлюб підтримали інші представники бізнесу. Інший великий проект – «Врятуємо Україну від COVID -19» Української Біржі Благодійності.

Але, все ж таки, на жаль, значна частина бізнесу зазнає краху. Як зазначають в бізнес-асоціаціях, оцифрувати потенційні збитки у зв’язку з пандемією фактично неможливо через складність прогнозування потенційних масштабів поширення вірусу в Україні. Українські бізнесмени говорять про падіння економіки навіть з урахуванням вжитих державою заходів для підтримки бізнесу. Згідно з опитуванням учасників СУП (Спілки Українських Підприємців ), український бізнес очікує падіння квартальної виручки в середньому на 30-35%.

Таким чином, на думку Наталії, існують такі наслідки фінансової кризи:
* по-перше, розрив ланцюгів постачання та призупинення виробництва;
* по-друге, безповоротна втрата доходів та ймовірне банкрутство малого і середнього бізнесу внаслідок припинення діяльності на невизначений період;
* по-третє, скасування замовлень на промислові товари, відмова від укладення нових угод, скасування поставок за вже укладеними договорами;
* по-четверте, втрата роботи для неоформлених працівників (зокрема, у сфері обслуговування).

За словами Наталії Богданівни, найбільше постраждають сфери бізнесу, на діяльність яких накладаються безпосередні обмеження у зв’язку з введенням карантинних заходів:
– розважально-культурні заклади (театри, кінотеатри, виставки, різноманітні розважальні заходи, фітнес-клуби) – від повної зупинки до спаду виручки на 50 – 80%;
– готельно-ресторанний бізнес – ситуація майже аналогічна, оскільки вводиться обмеження на скупчення людей, згідно з рішеннями уряду, допускається тільки приготування їжі та доставка замовнику;
– туристичні послуги – абсолютне падіння у період карантину у зв’язку із закриттям кордонів та міжобласного сполучення в межах України;
– сфера надання косметологічних послуг – підприємці та їх працівники вже відчули спад відвідувачів більш ніж на 50%.

У зоні ризику: пасажирські перевезення, страхування, будівництво, недержавні освітні заклади.

Водночас, не зазнає суттєвих збитків торгівля продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни, інтернет-торгівля та доставка товарів до споживача.

Для прикладу, Наталя пропонує розглянути діяльність під час карантинних обмежень окремих фірм, як в Україні, так і за її межами.

Через введення карантину продуктові магазини та інтернет-магазини зіткнулися із збільшеним потоком клієнтів, які змушені проводити більше часу вдома.

Так, у найбільшої в США мережі продуктових магазинів Walmart виникла потреба в посиленні власного ланцюжка поставок. Компанія оголосила про плани найняти 150 тисяч працівників на неповний робочий день на всій території США, в той момент, коли показник безробіття в США встановив новий рекорд. Число поданих за тиждень заяв про допомогу в 10 разів перевищило рекорд 1982 року.

Іншим прикладом прибуткової діяльності в США є найбільша роздрібна мережа аптек CVS\ Pharmacy. Фірма хоче найняти 50 тисяч співробітників на неповний робочий день. У процесі найму СVS планує використати віртуальні ярмарки вакансій, співбесіди.

Тобто, можна зробити висновок, що бізнес існуватиме, але , можливо, в інших ракурсах і трохи по-іншому. Тому кожному підприємцеві не варто опускати руки, а йти вперед, шукаючи нові перспективи, ризикувати і охоплювати нові, вже зовсім інші ринки чи сфери діяльності. Варто задуматись над тим, що, можливо, потрібно змінити свою діяльність на іншу, ту, яку диктує нам сьогоднішній світ і згідно сьогоднішніх потреб споживачів. Адже напрямки діяльності різних підприємств розвинутих країн світу дають нам зрозуміти, що не варто концентруватися на одній сфері. На сьогоднішній день вже є підприємці, які мали свою власну справу в туристичному бізнесі вчора, а сьогодні – вже на ринку нерухомості.

Бізнес – це ризик. Ризик – це економіка. Економіка – це прибуток.

Повертаючись до компаній, які не «втратили себе», Наталія наголошує, що такі є не тільки в США, а й в Україні. Зокрема , аналізуючи роздрібну торгівлю «Епіцентру», виявляємо, що продажі деяких товарів зросли в 50 разів. Звичайно, основним чинником є те, що , незважаючи на загальний карантин, найбільше торгово-роздрібне підприємство України з оборотом 28 млрд. грн. продовжує працювати в офлайн-режимі. Але і в інтернет-магазині «Епіцентру» продажі масок, бинтів і рукавичок зросли в 50 разів, медичних препаратів – у 17 разів, фарб – у 7 разів, дезінфекторів та антисептиків – у 4 рази.

Не менш прибутковою є діяльність «Укрпошти». Під час карантину «Укрпошта» не припиняє наймати працівників, і, навпаки, – готова забезпечити постійною роботою понад 3 тис. фахівців різних спеціальностей з заробітною платою від 5.2 тис.грн. до 12.3 тис.грн. в залежності від посади.

І, нарешті, про електронну комерцію – інтернет-супермаркет Rozetka відомий нам всім. Представники компанії стверджують: « Раніше люди замовляли телефони, зараз – тонни гречки, макаронів, і мийних заcобів. Раніше в чеку були один-два дорогі товари, зараз може бути два десятки товарів першої необхідності ».

Для них, як і для більшості сфер, важливим є зберегти бізнес і команду – так стверджує засновник Rozetka Владислав Чечоткін. Відмічено зростання продажів у Rozetka товарів для фітнесу – на 250%, товарів для творчості – на 280%, книг – на 40%, настільних ігор – на 150%; сухих сніданків, макаронів, крупів, товарів особистої гігієни – на 200%. Така динаміка пов’язана з тим, що покупці перестали купувати товари довготривалого користування і почали більше звертати увагу на здоров’я, освіту, санітарно-гігієнічні норми.

Транспортна інфраструктура зараз також під великим ризиком у зв’язку з припиненням міжнародного, міжміського та міського сполучення. Потрібно взяти до уваги те, що ті, хто дуже любить подорожувати, почнуть корегувати свої плани на літо, будуть повністю міняти свої звички, і наприклад, не літати за кордон, а відпочивати в сільських садибах, біля річок, тобто на території своєї держави. Люди будуть більше піклуватися про своє здоров’я, профілактику.

Тому підприємцям варто над цим задуматися і змінювати напрями своєї роботи.

Наразі, коли нам доведеться долати економічні наслідки пандемії, посилену увагу слід звернути на стимулювання розвитку цифрової економіки, яка включає в себе активне поширення електронної торгівлі та електронної комерції, про що і говорилося вище.

Наталія Богданівна додає, що більшість із нас практикувалися в електронній торгівлі, коли замовляли різні товари на європейських сайтах відомих брендів. Але ця покупка є легкою і вигідною, якщо не перевищує суму 100-150 євро, в залежності від типу продукту. Якщо ми хочемо купити щось дорожче, ми зіштовхнемося з митною бюрократією, яка значно ускладнює такі покупки. Тому, спрощуючи електронну торгівлю між Україною та ЄС, ми будемо в значній мірі стимулювати український малий і середній бізнес, якого цікавить або вихід на європейський ринок, або доставка елементів для власного виробництва із ЄС. Також ми ставатимемо більш привабливими для європейських інвесторів.

Отож, Наталя робить висновок про те, що бізнес повинен вистояти і він має перспективи. Очевидно, багато чого зміниться, економіка України, в цілому, – також, зміниться життя кожного з нас і буде ще важчим, ніж до березня 2020 року. Життя диктує нам інші умови, в яких ми маємо жити і до яких повинні пристосуватися.

Таким чином, молодому поколінню різних спеціальностей коледжу ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій варто розуміти, що потрібно створювати нові, інші види діяльності, зокрема, такі, як онлайн-бізнес, при якому діє принцип: мінімум вкладень – максимум ефекту. Адже саме прибуток є невід’ємною частиною бізнесу і розвитку країни в цілому.