Любов не залежить від нашої волі,
приходить без нашої заслуги,
щезає без нашої вини.
У перші березневі дні ми згадуємо великого сина нашого народу – Тараса ШЕВЧЕНКА.
210 років минуло з дня народження поета, проте і сьогодні живе його слово!
Ми знаємо його як поета, художника, борця за волю України, пророка, «батька» українського народу. А який же його внутрішній світ? Чи існували в його серці, окрім любові до України і її знедоленого народу, ще якісь почуття?
Цю таємничу, огорнену розпачем і смутком, розчаруванням і миттєвим щастям сторінку поетового життя перегорнули студенти І, ІІ курсу у літературному журналі «Жінки в житті Тараса Шевченка».
Студенти групи ГО-10, ПАП-2 та викладач української мови та літератури Петро ХИМУК підготували тематичні доповіді до сторінок журналу «Втрачене кохання», «Полтавки в долі Тараса Шевченка», «Кохання без взаємності».
Виступи приємно вразили присутніх презентаціями, ілюстраціями (портретами), читанням уривків незабутніх поетичних рядків.
На завершення усного літературного журналу учасники обмінялися позитивними враженнями, що Шевченко високо цінував кохання, але справжнє, ідеалом якого були відданість, незрадливість і щирість.
